Прошла зима холодная
Со вьюгами-метелями,
С морозными узорами,
Заснеженными елями,
С туманами белёсыми
И солнечным сиянием
Хрустальною красавицей –
Очей очарованием!
Грядёт пора весенняя,
Приходит время пения –
Всеобщего и буйного,
Чудесного цветения,
От века сотворённого
По воле Всемогущего,
Всего, что Им задумано!
Всего в природе сущего!
С весенним цветом схожие
И жёны наши истые!
Они душой богатые,
Умом и сердцем чистые,
Живёт в них мощь духовная,
Любовь и милосердие,
Святое целомудрие,
Забота и усердие …
Без всякого сомнения
Вы Небом нам дарованы!
Красою дивной вашею
Давно мы очарованы
И благодарны искренне
За добрые деяния,
За всё тепло душевное,
Терпенье и страдания …
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
